У одному зі столичних сервісних центрів МВС двоє кандидатів у водії намагалися схитрувати та скласти теоретичний іспит за допомогою прихованих технічних засобів зв’язку. Як з’ясувалося, обидва відвідувачі були оснащені мікрофонами для передачі звуку. Щоб спільники на іншому кінці зв’язку могли почути екзаменаційні білети та повідомити правильні відповіді, кандидати намагалися непомітно й тихо промовляти питання. Першим увагу адміністратора екзаменаційного класу привернув один із відвідувачів, який постійно щось бубонів під час тестування. Фахівець сервісного центру зробив кандидату кілька зауважень, після чого було викрито прихований мікрофон. На місце події одразу викликали правоохоронців. Вже під час прибуття поліції в тому ж класі за аналогічною поведінкою – тихим промовлянням запитань – поліцейські безпосередньо викрили й другого порушника зі схожим шпигунським обладнанням. Як наслідок: складання теоретичного іспиту для обох порушників було негайно припинено; результати тестування – анульовано; на місце події викликали правоохоронців, а всю інформацію про інцидент передано до Національної поліції України для надання правової оцінки. Прозорість і контроль: чому підказки не спрацюють У Головному сервісному центрі МВС нагадують, що всі екзаменаційні класи обладнані сучасними системами перехресної відеофіксації з ідентифікацією особи, що повністю виключає «сліпі зони». Під час складання теоретичного іспиту кандидатам у водії категорично заборонено: користуватися мобільними телефонами, смартгодинниками, гарнітурами чи будь-якими іншими електронними приладами; використовувати шпаргалки, підручники або будь-які додаткові носії інформації; спілкуватися з іншими присутніми у класі чи отримувати підказки. Знання ПДР – це безпека, а не формальність Теоретичний іспит – це передусім перевірка особистих знань майбутнього водія, а не формальна перепона, яку можна обійти за допомогою технічних хитрощів. Незнання Правил дорожнього руху в реальних умовах на дорозі може призвести до фатальних наслідків і поставити під загрозу життя самого керманича та оточуючих. Закликаємо кандидатів у водії відповідально та сумлінно готуватися до тестування, дотримуватися встановлених правил і покладатися виключно на власні знання. Чесний іспит – впевнений крок до безпечного водіння! Консультацію щодо послуг сервісних центрів МВС можна отримати за телефоном (044) 290-19-88 або на сторінках Головного сервісного центру МВС в Фейсбук та Інстаграм. Відповіді на найпоширеніші питання та корисну інформацію черпайте на сайті. 

Зупинитися, оцінити небезпеку, викликати допомогу та подбати про постраждалих. Після дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) важлива чітка послідовність дій. Вона допомагає уникнути повторного зіткнення й використати перші хвилини для порятунку людей. Розповідаємо, що потрібно знати водіям, пасажирам, пішоходам, велосипедистам та іншим учасникам руху. Міністерство внутрішніх справ України спільно з Авторадіо та Авто24 продовжує інформаційну кампанію «До зустрічі вдома», присвячену Тижню безпеки дорожнього руху. Розбираємо знайомі дорожні ситуації, пояснюємо ризики та нагадуємо про звички, які допомагають берегти життя. Перші хвилини: від розгубленості — до конкретних дій Звук удару, пошкоджені автомобілі, люди на дорозі. Хтось телефонує близьким, хтось починає знімати відео, інші намагаються одразу витягти постраждалого із салону. Але спочатку потрібно оцінити, чи безпечно наближатися. Поруч можуть рухатися автомобілі, витікати пальне, бути дим або пошкоджені електричні дроти. Людина, яка допомагає, не повинна сама стати постраждалою. Обов’язки водія, причетного до ДТП, визначені пунктом 2.10 Правил дорожнього руху України: зупинитися, залишатися на місці, позначити небезпеку, подбати про допомогу потерпілим і повідомити поліцію. Пам’ятка: що робити після ДТП Крок Дії 1.Оцініть безпеку Зупиніться, увімкніть аварійну сигналізацію. Перевірте, чи немає загрози повторного наїзду, пожежі або інших небезпек. 2.Позначте місце пригоди Якщо можете зробити це безпечно, встановіть знак аварійної зупинки. Людей, які можуть самостійно пересуватися, спрямуйте в безпечне місце поза потоком транспорту. 3.Викличте допомогу Телефонуйте 112 або 103 — якщо є постраждалі, 102 — для повідомлення поліції. Якщо потрібне деблокування людей чи є пожежа, повідомте про це диспетчеру. 4.Допоможіть постраждалим Перевірте реакцію, наявність масивної кровотечі та нормального дихання. Дійте відповідно до своїх навичок і вказівок диспетчера. 5.Залишайтеся поруч Контролюйте стан постраждалих, захистіть їх від переохолодження та передайте інформацію службам, які прибули. Безпека місця: не допустити ще однієї аварії За пунктом 9.10 ПДР, знак аварійної зупинки встановлюють на відстані, яка забезпечує безпеку, але не ближче ніж 20 метрів у населених пунктах і 40 метрів поза ними. Це мінімальні відстані. Водночас не виходьте під транспорт, намагаючись поставити знак: спочатку оцініть можливість зробити це безпечно. Одягніть світлоповертальний жилет, якщо він є. Не стійте між пошкодженими автомобілями, позаду них на смузі руху або в інших місцях, де вас можуть збити. Не паліть і не використовуйте відкритий вогонь. Якщо ви свідок пригоди, зупиніть свій транспорт так, щоб не створити нової небезпеки й не перекрити під’їзд екстреним службам. «Після зіткнення не починайте зі з’ясування, хто винен. Спершу перевірте, чи є постраждалі та чи не загрожує людям повторний наїзд. Позначте місце пригоди й викличте потрібні служби. Якщо поруч є очевидці, розподіліть завдання: одна людина телефонує, інша приносить аптечку, ще хтось зустрічає медиків. Кожна дія має допомагати, а не створювати додаткову небезпеку», — зазначає Кравчук Микола, головний спеціаліст відділу Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України. Що сказати диспетчеру Говоріть коротко й конкретно: Де сталася ДТП: населений пункт, вулиця, номер будинку або назва траси, напрямок руху, кілометр чи найближчий орієнтир. Що сталося: зіткнення, наїзд, перекидання автомобіля. Скільки постраждалих і в якому вони стані: чи реагують, чи дихають нормально, чи є сильна кровотеча. Чи є додаткові загрози: дим, вогонь, витік пального, люди, затиснуті в автомобілі. Ваш номер телефону. Не завершуйте розмову, доки диспетчер не скаже. Увімкніть гучний зв’язок, якщо це допомагає одночасно виконувати його вказівки. Про погіршення стану постраждалого повідомте повторно. Домедична допомога: алгоритм дій у критичній ситуації Іван Матяш, завідувач відділення реабілітації Державної Установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України», наголошує: головне завдання людини, яка надає домедичну допомогу, — своєчасно розпізнати загрози життю, викликати екстрену медичну допомогу та виконати прості, але критично важливі дії до прибуття медиків. «Домедична підготовка дає змогу діяти послідовно, коли поруч хтось потребує допомоги. У критичній ситуації не потрібно намагатися виконати всі можливі медичні маніпуляції. Важливо правильно визначити пріоритети: переконатися у власній безпеці, оцінити свідомість постраждалого, виявити та зупинити критичну кровотечу, перевірити дихання і, за необхідності, розпочати серцево-легеневу реанімацію. Саме тому практичне навчання домедичної допомоги важливе для кожного», — зазначив Іван Матяш. Переконайтеся у власній безпеці Перш ніж наближатися до постраждалого, оцініть місце події. Особливо це важливо після дорожньо-транспортної пригоди. Переконайтеся, що: немає загрози наїзду автомобілів або повторного зіткнення; відсутні пожежа, дим, витік пального чи інші небезпечні фактори; немає обірваних електричних проводів; місце події безпечне для вас та інших очевидців. За можливості надягніть світлоповертальний жилет і рукавички. Не наражайте себе на небезпеку заради допомоги. Якщо місце події небезпечне, відійдіть на безпечну відстань і викличте відповідні служби.  Перевірте свідомість постраждалого Якщо наближатися безпечно, голосно й чітко зверніться до людини: «Ви мене чуєте? Вам потрібна допомога?» Можна обережно торкнутися її плеча, якщо немає очевидної травми цієї ділянки. Для перевірки достатньо звернення й обережного дотику. Якщо людина реагує, поясніть, що допомога вже в дорозі, і стежте за її станом. Якщо реакції немає, повідомте диспетчеру й перевірте дихання. Оцініть наявність кровотечі Після травм однією з найнебезпечніших загроз є масивна зовнішня кровотеча. Вона може призвести до критичної втрати крові за короткий час. Огляньте постраждалого, зверніть увагу на одяг, поверхню під людиною та видимі ушкодження. Якщо можливо, швидко огляньте кінцівки, ділянки тулуба та місця, де кров може накопичуватися або бути прихованою одягом. Артеріальна кровотеча. Кров зазвичай яскраво-червона, може витікати пульсуючим струменем або фонтанувати синхронно із серцебиттям. Часто супроводжується швидкою та значною крововтратою. Венозна кровотеча. Кров зазвичай темно-червона, витікає безперервним потоком. За пошкодження великої вени кровотеча також може бути масивною та загрожувати життю. Капілярна кровотеча. Кров повільно виступає на поверхні пошкодженої шкіри, наприклад при саднах і неглибоких порізах. Зазвичай не становить безпосередньої загрози життю. Важливо: не завжди можна достовірно визначити тип кровотечі за кольором або характером витікання крові. Тому для людини без медичної освіти головний критерій — чи є кровотеча масивною та чи можна її швидко зупинити. Ознаки потенційно критичної кровотечі: кров швидко витікає або пульсує з рани; кров просочує одяг, пов’язки або утворює калюжу; є травматична ампутація або глибоке ушкодження кінцівки; кровотеча не припиняється при притисканні рани; постраждалий стає блідим, слабким, сплутаним, може втрачати свідомість. Як зупинити кровотечу? За можливості надягніть одноразові рукавички. Відкрийте ділянку ушкодження, розрізавши одяг, якщо це необхідно. Прикладіть до рани стерильну серветку, бинт або чисту тканину. Сильно та безперервно притисніть рану руками. Якщо кровотечу вдалося зупинити, зафіксуйте матеріал тиснучою пов’язкою та контролюйте її стан. Якщо рана глибока, а кровотеча не припиняється, можна застосувати гемостатичний бинт із подальшим притисканням рани, якщо ви навчені його використовувати. Коли застосовувати турнікет? Турнікет застосовують при масивній, загрозливій для життя кровотечі з руки або ноги, якщо прямий тиск не зупиняє її, або коли його неможливо ефективно підтримувати. Правила застосування: накладайте турнікет приблизно на 5–7 см вище рани, не на суглоб; якщо місце ушкодження неможливо визначити або оглянути, накладіть його високо на кінцівку відповідно до навчання та інструкції виробника; затягніть до повної зупинки кровотечі; за потреби використайте другий турнікет вище першого; зафіксуйте час накладання та повідомте його медикам; не послаблюйте й не знімайте турнікет самостійно. Не накладайте турнікет на шию або тулуб. При кровотечах у ділянках паху, пахви чи шиї потрібні інші методи зупинки кровотечі, зокрема прямий тиск, а тампонування — лише за наявності відповідної підготовки та з урахуванням характеру рани. Перевірте дихання Якщо людина не реагує на звернення, потрібно перевірити, чи дихає вона нормально. Покладіть постраждалого на спину, якщо це безпечно та необхідно для оцінки дихання. Обережно відкрийте дихальні шляхи: покладіть одну руку на лоб, іншою підніміть підборіддя. Протягом не більше ніж 10 секунд оцініть дихання: чи рухається грудна клітка, чи чути та відчувається видих. Нормальне дихання: регулярні вдихи та видихи, помітні рухи грудної клітки. Ненормальне дихання: поодинокі судомні вдихи; рідкісні гучні хапальні вдихи; нерегулярні, неефективні рухи грудної клітки; повна відсутність дихання. Важливо: судомні поодинокі вдихи (агональне дихання) не є нормальним диханням. Не сприймайте їх як ознаку того, що людина дихає. Не витрачайте час на пошук пульсу — людина без медичної освіти не повинна намагатися самостійно визначати його наявність для ухвалення рішення про початок СЛР. Якщо людина не дихає нормально — розпочніть серцево-легеневу реанімацію (СЛР) Невідкладний стан. Якщо людина не реагує й не дихає нормально, слід вважати, що в неї сталася зупинка кровообігу, і негайно розпочати серцево-легеневу реанімацію (СЛР). Як виконувати СЛР дорослому: Крок 1. Правильне положення рук. Покладіть постраждалого на спину на тверду поверхню, якщо це можливо. Станьте на коліна збоку від грудної клітки. Основу долоні однієї руки розташуйте посередині грудної клітки, на нижній половині грудини. Другу долоню покладіть зверху. Переплетіть пальці, не натискайте на ребра. Крок 2. Виконуйте натискання на грудну клітку. Тримайте руки прямими, не згинайте лікті. Розташуйте плечі безпосередньо над руками. Натискайте вертикально вниз. Глибина натискання — 5–6 см. Частота — 100–120 натискань за хвилину. Після кожного натискання повністю знімайте тиск, дозволяючи грудній клітці повернутися у вихідне положення. Мінімізуйте перерви. Крок 3. Штучні вдихи. Якщо ви пройшли відповідне навчання та готові виконувати штучні вдихи: зробіть 30 натискань; відкрийте дихальні шляхи закиданням голови та підняттям підборіддя; затисніть ніс постраждалого; щільно охопіть його рот своїми губами; виконайте два плавні вдихи тривалістю приблизно одну секунду кожен, щоб побачити підняття грудної клітки; відразу продовжуйте натискання. Співвідношення — 30 натискань: 2 вдихи. Якщо ви не навчені робити штучні вдихи, не готові або не можете їх виконувати, проводьте безперервні натискання на грудну клітку до прибуття допомоги або вказівок диспетчера.  Коли припиняти СЛР? Продовжуйте реанімаційні заходи до: прибуття медиків та прийняття ними допомоги; появи ознак відновлення нормального дихання та цілеспрямованих реакцій; фізичного виснаження, коли ви більше не можете продовжувати; виникнення небезпеки для вас або постраждалого. Якщо поруч є інші люди, змінюйтеся приблизно кожні дві хвилини, намагаючись мінімізувати перерви в натисканнях. Для дітей та немовлят алгоритм СЛР має вікові особливості. Дотримуйтеся інструкцій диспетчера та використовуйте навички відповідно до пройденого навчання. Якщо людина непритомна, але дихає Якщо постраждалий не реагує, але дихає нормально: забезпечте прохідність дихальних шляхів; постійно контролюйте дихання; за відсутності підозри на травму хребта або за необхідності захистити дихальні шляхи від блювання переведіть людину у стабільне бокове положення; якщо є підозра на травму хребта, мінімізуйте переміщення, але не допускайте порушення прохідності дихальних шляхів; за необхідності повертайте постраждалого на бік обережно, бажано за допомогою кількох людей, утримуючи голову, шию та тулуб максимально узгоджено. Якщо нормальне дихання припинилося або стало ненормальним — негайно починайте СЛР. Автомобільна аптечка «Аптечка має бути знайомою вам ще до надзвичайної ситуації. Знати, де лежать рукавички, як відкрити перев’язувальний пакет і як користуватися турнікетом, потрібно заздалегідь. На місці ДТП дійте послідовно: власна безпека, виклик допомоги, оцінка кровотечі та дихання. Якщо розгубилися — залишайтеся на зв’язку з диспетчером і виконуйте його вказівки», — зауважив Іван Матяш. Що повинно бути в автомобільній аптечці? Засіб Призначення Нітрилові рукавички (кілька пар) Захист від контакту з кров’ю Сертифікований турнікет Зупинка критичної кровотечі з кінцівок Стерильні марлеві серветки Прямий тиск на рану Марлеві бинти Перев’язування та тампонування ран за наявності навичок Гемостатичний бинт Допомога при масивній кровотечі за відповідної підготовки Перев’язувальні пакети Закриття та фіксація ушкоджень Маска-клапан для штучного дихання Захист під час проведення рятувальних вдихів Атравматичні ножиці Розрізання одягу для огляду ушкоджень Термопокривало Запобігання переохолодженню Лейкопластир і маркер Фіксація пов’язок та запис часу накладання турнікета Додатково варто мати ліхтарик і світлоповертальний жилет. Це практичний перелік засобів для допомоги при травмах, а не повний нормативний склад автомобільної аптечки. Аптечка повинна бути надійно закріплена, доступна та укомплектована засобами з неушкодженим пакуванням і належними строками придатності. Розкажіть пасажирам, де вона лежить. Як допомогти, якщо ви пасажир, пішохід чи велосипедист Для допомоги не обов’язково виконувати складні дії. Можна викликати служби, принести аптечку, передати диспетчеру точне місце ДТП, зустріти медиків або підтримувати постраждалого розмовою. Не перекривайте доступ рятувальникам. Не виходьте на смугу руху заради фото чи відео. Якщо бачили момент зіткнення, залиште поліції свої контакти та повідомте те, що спостерігали особисто. Причетний до ДТП пішохід також має обов’язки, визначені пунктом 4.15 ПДР: допомогти в межах можливого, повідомити поліцію та залишатися до її прибуття. Спочатку люди — потім оформлення Не переміщуйте транспорт і предмети, пов’язані з ДТП, без передбачених законом підстав. Якщо потрібні невідкладні дії для порятунку людей, повідомляйте про ситуацію диспетчеру та виконуйте його вказівки. Питання європротоколу розглядають лише для пригод без травмованих і за дотримання всіх установлених умов. Якщо є підозра на травмування — пріоритетом є виклик екстреної допомоги. Зберегти спокій легше, коли знаєш, що робити. Пройдіть практичний курс домедичної допомоги, перевірте аптечку та обговоріть цей алгоритм із близькими. Бережіть себе й тих, хто поруч. До зустрічі вдома. До зустрічі вдома: увага має бути на дорозі. До зустрічі вдома: пристебнути всіх — як подбати про безпеку дорослих, дітей і чотирилапих в авто. До зустрічі вдома: безпечна швидкість, дистанція та уважність бережуть життя. Департамент комунікації МВС

Пішохід бачить світло фар і думає, що водій також його помітив. Водій дивиться на дорогу, але темний силует біля переходу розпізнає запізно. Одна вечірня ситуація — дві різні картини. У матеріалі кампанії «До зустрічі вдома» розповідаємо, як одяг, освітлення та поведінка допомагають учасникам руху вчасно побачити одне одного. Міністерство внутрішніх справ України спільно з Авторадіо та Авто24 продовжує інформаційну кампанію «До зустрічі вдома», присвячену Тижню безпеки дорожнього руху. Розбираємо знайомі дорожні ситуації, пояснюємо ризики та нагадуємо про звички, які допомагають берегти життя. Один перехід — дві позиції Осінній вечір. Над дорогою згущується туман, асфальт вологий. До нерегульованого пішохідного переходу підходить людина в темній куртці. Очима пішохода. Фари автомобіля видно здалеку. Здається, до машини ще достатньо відстані, а водій має бачити людину біля переходу. Пішохід поспішає додому й робить крок на проїзну частину. Очима водія. Попереду — світло зустрічного транспорту, відблиски на мокрому покритті та туман. Темний одяг зливається з фоном. Людину водій помічає пізніше, ніж вона очікує. Тепер потрібні час для реакції та відстань для гальмування. Це умовна ситуація, але вона показує важливу різницю: бачити фари автомобіля не означає бути помітним для його водія. Пішохід має переконатися, що вихід на дорогу безпечний. Водій — завчасно обрати швидкість, яка відповідає видимості, та виконати вимоги щодо надання дороги пішоходам. Масштаб ризику підтверджують дані Національної поліції: за підсумками 2025 року наїзди на пішоходів становили 26% усіх ДТП із постраждалими — 6660 випадків. Ця статистика охоплює пригоди за різних умов, проте нагадує, наскільки важливо водіям завчасно помічати людей, а пішоходам — дбати про власну видимість і перевіряти безпеку перед виходом на дорогу. Туман змінює звичну дорогу Знайомий перехід, поворот чи зупинка в тумані можуть стати помітними значно пізніше. Тому орієнтуватися лише на звичку — «я завжди тут переходжу» або «я завжди їду тут із такою швидкістю» — небезпечно. У пункті 1.10 Правил дорожнього руху України недостатня видимість пов’язана з видимістю дороги менш ніж на 300 метрів у сутінках, тумані, під час дощу, снігопаду тощо. Такі умови можуть виникати й удень. Туман — привід змінити поведінку для всіх: водіям зменшити швидкість і збільшити дистанцію, пішоходам — особливо уважно оцінювати безпеку переходу та подбати про свою помітність. Темний одяг, світлий одяг і світлоповертальні елементи: у чому різниця Колір одягу впливає на те, наскільки легко розпізнати людину на тлі дороги. Але навіть світла куртка не замінює світлоповертальних елементів. У темряві пішохода в темному одязі складніше помітити. Як зазначають у Патрульній поліції, світлоповертальні елементи на одязі допомагають водієві завчасно побачити людину. Водночас відстань її виявлення залежить від освітлення та погодних умов, тому навіть зі світлоповертачами перед виходом на дорогу необхідно переконатися, що переходити безпечно. Патрульна поліція наголошує: світлоповертачі допомагають завчасно виявити пішоходів і велосипедистів у темряві та за несприятливої погоди. Універсальної відстані, з якої водій гарантовано побачить людину, немає. Вона залежить від густоти туману, опадів, освітлення, стану фар і скла, фону та розташування світлоповертальних елементів. Світлоповертач (флікер)  має бути видимим Стрічка під курткою або флікер на рюкзаку, закритий парасолею, не допоможе водієві вчасно вас помітити. Перед виходом перевірте: Чи видно елементи з різних боків. Одного аксесуара лише на спині може бути недостатньо для транспорту, що наближається спереду чи збоку. Чи не закривають їх сумка, шарф або верхній одяг. Чи чисті вони та чи не пошкоджені. Чи помітна дитина. Розмістіть елементи на верхньому одязі та рюкзаку, щоб їх не закривали інші речі. Світлоповертальний жилет, стрічки та браслети можуть доповнювати одне одного. Ліхтарик також може допомогти позначити себе, але не замінює передбачених ПДР світлоповертальних елементів. Пішоходам: у тумані важливо не лише дивитися, а й дати собі час оцінити ситуацію За пунктом 4.4 ПДР, у темряві та за недостатньої видимості пішоходи на проїзній частині чи узбіччі повинні використовувати світлоповертальні елементи або одяг із ними. Для пересування тротуарами такі елементи також є корисною звичкою. Під час туману: Оберіть пішохідний перехід, за можливості — регульований, підземний або надземний. Не скорочуйте шлях у місці, де через туман не можете оцінити наближення транспорту. Перед виходом на дорогу зупиніться на тротуарі й перевірте ситуацію. Видимі фари не означають, що автомобіль далеко або водій уже вас помітив. Дотримуйтеся сигналів світлофора. На дозволений сигнал також перевірте, чи безпечно починати перехід. Не виходьте раптово з-за припаркованих автомобілів, зупиненого автобуса чи інших перешкод. Якщо автомобіль в одній смузі зупинився, перевірте інші смуги. Приберіть телефон і зніміть навушники. Поправте капюшон або парасолю, якщо вони закривають огляд. Не покладайтеся лише на слух. Поза населеними пунктами, якщо рухаєтеся пішки узбіччям або краєм проїзної частини, йдіть назустріч транспорту. Це допоможе спостерігати за його наближенням. Вимоги щодо місць переходу, сигналів, виходу з-за перешкод і недопущення раптової появи на дорозі визначені пунктами 4.7, 4.9, 4.10 та 4.14 ПДР, а напрямок руху пішоходів за межами населених пунктів — пунктом 4.3. Водіям: швидкість має відповідати тому, що ви реально бачите Світлоповертач допомагає помітити людину, але не замінює обов’язку водія уважно стежити за дорогою та обирати безпечну швидкість. За пунктом 12.2 ПДР, у темряві та за недостатньої видимості швидкість повинна дозволяти зупинитися в межах видимості дороги. Тому під час туману: Знижуйте швидкість завчасно. Дозволена максимальна швидкість може бути небезпечною за фактичної видимості. Збільшуйте дистанцію. Не орієнтуйтеся лише на задні ліхтарі автомобіля попереду. Особливо уважно наближайтеся до переходів, зупинок і виїздів із дворів. Будьте готові до появи людей. Уникайте обгонів та інших маневрів, якщо не можете впевнено оцінити їхню безпеку. Очистьте фари, ліхтарі, дзеркала та скло. Увімкніть обдування й обігрів, щоб усунути запотівання. Якщо видимість не дозволяє безпечно продовжувати поїздку, знайдіть дозволене й безпечне місце поза смугою руху та зробіть зупинку. Зменшувати швидкість біля переходів, збільшувати дистанцію та відмовлятися від ризикованих маневрів у тумані рекомендує Патрульна поліція України. Яке світло вмикати в тумані Для руху в тумані використовуйте ближнє світло фар, за наявності — разом із передніми протитуманними фарами. Не покладайтеся лише на денні ходові вогні або автоматичний режим: перевірте, які прилади фактично ввімкнені. Дальнє світло в густому тумані може погіршувати огляд через відбиття світла від крапель води. Порядок використання освітлення визначає розділ 19 ПДР. Зокрема, пункт 19.5 регулює використання передніх протитуманних фар, а пункт 19.9 дозволяє задній протитуманний ліхтар виключно за недостатньої видимості. Коли такі умови минули, вимкніть його. Біля переходу відповідальність є в обох сторін Пішоходові потрібно перевірити безпеку виходу на дорогу. Водієві — своєчасно надати дорогу відповідно до ПДР. За пунктом 18.1 ПДР, наближаючись до нерегульованого переходу з пішоходами, водій має сповільнитися, а за потреби — зупинитися, щоб їх пропустити. Якщо перед таким переходом транспорт у сусідній смузі сповільнюється або зупинився, не продовжуйте рух без перевірки: дійте за пунктом 18.4 ПДР. Велосипедистам, користувачам електросамокатів і пасажирам Туман ускладнює виявлення не лише пішоходів. Людину на велосипеді чи електросамокаті також потрібно завчасно помітити й розпізнати напрямок її руху. Для велосипеда пункт 6.2 ПДР передбачає світлоповертачі та ввімкнений ліхтар або фару для руху в темряві й за недостатньої видимості. Світлоповертальний одяг доповнює освітлення, але не замінює його. Користувачам електросамокатів також варто перевіряти справність освітлення, використовувати світлоповертальні елементи, знижувати швидкість і залишати достатній простір біля пішоходів. Якщо через туман не можете безпечно оцінювати шлях, відкладіть поїздку. Пасажирам варто подбати про помітність ще до виходу з транспорту: підготувати світлоповертальні аксесуари, виходити після повної зупинки, перевіряти безпеку та не починати перехід із-за автобуса чи іншого транспорту, який закриває огляд. Перед запуском двигуна перевірте, чи немає поруч тварин У холодну й дощову погоду коти шукають прихистку від вітру та негоди. Вони можуть ховатися під автомобілем, у колісних арках або під капотом, біля теплого двигуна. У сутінках помітити їх складніше, тому перед поїздкою приділіть час перевірці. Огляньте простір під автомобілем і колісні арки. За недостатнього освітлення скористайтеся ліхтариком. Легенько постукайте по капоту та прислухайтеся. Самого стуку недостатньо, щоб переконатися у відсутності тварини. Якщо почули нявчання чи шурхіт, не запускайте двигун. Перевірте підкапотний простір, якщо це безпечно. Дайте тварині час відійти. Якщо вона застрягла або її неможливо безпечно дістати, зверніться по допомогу до фахівців. Перед початком руху переконайтеся, що тварина відійшла від автомобіля. Кілька хвилин уважності можуть урятувати життя чотирилапого. Подбаймо й про тих, хто шукає тепла та захисту поруч із нами. Побачити одне одного — щоб зустрітися вдома Перед виходом перевірте, чи ви помітні. Перед поїздкою — чи справне освітлення. У дорозі залишайте собі час для зупинки. Туман скорочує видимість. Нехай уважність, світлоповертачі та безпечна швидкість допоможуть вчасно побачити одне одного. До зустрічі вдома. Департамент комунікації МВС